Звільнені на Україні журналісти телеканалу Зірка розповіли колегам подробиці про затримання і перебування в полоні у українських силовиків. Вони були затримані бойовиками Національної гвардії в минулу п’ятницю на одному з блокпостів, на виїзді із Слов’янська. Журналістів звинуватили в шпигунстві і два дні тримали в нестерпних умовах, при цьому намагалися вибити потрібні свідчення.

Знову на роботі, знову з колегами і друзями, перший раз після двох днів в заручниках і нічного перельоту в Росію — в спокійній обстановці. Антон Малишев і Андрій Сушенков розповідають, як поїздка на вибори президента обернулася полоном. Ми були в Донецьку, тому що туди повинен був прилетіти Порошенко, — говорить Андрій.

Зв’язок зі знімальною групою в редакції втратили увечері 6 червня. Бійці Нацгвардії на військовому вертольоті відвезли хлопців у в’язницю біля міста Ізюм. Там було віконце, не було повітря, розмовляти не можна, а то і віконце закривали, — продовжує Андрій. — Там було 7 чоловік в камері, усі місцеві жителі, один допомагав рити окопи.

На допитах били, але навіть такі процедури, за словами журналістів, були чи не за радість, адже подихати можна було тільки в переходах з камери до кімнати слідчих. Але куди сильніше на хлопців давили психологічно. Постійно грали пістолетом, погрожували в’язницею, — згадує Антон. — Говорили, що в Росії нас усі забули.

У Росії в цей час все було якраз навпаки: до пошуку зниклих підключилися чиновники і громадські діячі. Колеги записали звернення до усього журналістського співтовариства, причому не лише в нашій країні. А батько Андрія Сушенкова попросив Порошенка повернути сина додому.

Для родичів, звичайно, це був шок, — відмічають журналісти. — Але ніхто не вимагає кидати роботу, все усі розуміють.

Тепер Антон і Андрій спробують притягнути до відповідальності тих, хто усупереч усім міжнародним нормам вже не вперше бере в полон і катує російських журналістів. Своїм колегам, які залишаються працювати на Україні, вони порадили тільки одне: бути обережними.