Глави зовнішньополітичних відомств Організації Договору про колективну безпеку і Співдружності незалежних держав провели зустрічі в Москві. Засідання Ради міністрів закордонних справ ОДКБ було першим після «української революції».
«Ми обмінялися думками по ситуації на Україні, яка переживає глибоку внутрішньополітичну кризу, — підвів підсумки зустрічі міністрів країн-членів ОДКБ Сергій Лавров. — Єдині в тому, що необхідно присікти діяльність радикалів, не допустити продовження безчинств і добитися швидкого роззброєння незаконних озброєних формувань. Заходи, які нинішня влада в Києві зараз робить, йдуть в правильному напрямі, але їх потрібно просувати рішучіше. Підкреслили необхідність швидкої нормалізації суспільно-політичної ситуації. Глибока конституційна реформа, яка повною мірою враховувала б інтереси усіх без виключення регіонів України, покликана зіграти в цьому важливу роль«.
При цьому абсолютної єдності думок з «українського питання» у членів ОДКБ немає. Це вже проявилося в ході недавнього голосування на засіданні Генеральної Асамблеї ООН по резолюції про територіальну цілісність України, в якій референдум, що відбувся в Криму, названий незаконним. Проти цього документу виступили Росія, Білорусія і Вірменія. Казахстан утримався, ще два члени ОДКБ — Киргизія і Таджикистан — вирішили взагалі не голосувати.
Як повідомив С. Лавров, міністри прийняли заяву по Афганістану: воно присвячене ситуації, яка склалася в цій країні, розташованій безпосередньо поряд із зоною відповідальності ОДКБ. Напередодні президентських виборів в Афганістані учасники засідання позначили подальші спільні кроки у зв’язку із зростанням загроз, витікаючих з території цієї країни.
На порядку денному наради міністрів закордонних справ країн СНД також фігурували входження Криму до складу Росії і відношення Києва і Москви. Пріоритетом СНД повинне стати зміцнення добросусідства усередині співдружності, заявив міністр закордонних справ Білорусії Володимир Макей на відкритті засідання Ради глав МЗС СНД.
На порядку денному були питання міжнародної і регіональної безпеки, у тому числі — надання допомоги Республіці Таджикистан в зміцненні ділянки кордону з Афганістаном. Міністри обговорили питання збереження і посилення міжнародної системи контролю над наркотиками, в гуманітарній сфері була детально обговорена підготовка до проведення урочистих заходів, присвячених святкуванню 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Перед початком зустрічі міністрів було оголошено, що функції голови в СНД узяла на себе Білорусія. Зроблено це було у зв’язку з тим, що раніше Київ оголосив про відмову від подальшого головування в нинішньому році. У засіданні не брав участь в.о. керівника МЗС України Андрій Дещица, Київ представляв тимчасовий повірений України в Російській Федерації Руслан Нимчинский.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Парубий, призначений після зміни влади в країні, заявив, що Україна має намір відмовитися і від участі в співдружності. У Верховній раді України 24 березня вже зареєстрований законопроект про вихід країни з СНД, як в 2008 році поступила Грузія. Втім, російські дипломати вважають, що Київ не стане рвати усі зв’язки із співдружністю, і залишиться учасником ключових його проектів, включаючи створену за ініціативою самої України зону вільної торгівлі. Адже Грузія досі залишається учасником близько 30 угод у рамках СНД.
Експерти вже прораховують можливі втрати членів співдружності від виходу України з його лав. Глава Центру стратегічного розвитку країн СНД Інституту Європи РАН, професор Олександр Гусєв представив свої розрахунки, згідно з якими Казахстан в цьому випадку може втратити близько мільярда євро. Втрати Росії, вважає він, складуть приблизно 2,5 мільярда євро. Але найбільші втрати, упевнений він, понесе сам Київ: з урахуванням нульового мита акцизів Україна, навіть оголосивши про те, що вона виходить з СНД, вже втратила практично близько 1,5 мільярдів євро.
На думку першого заступника голови Комітету Ради Федерації у міжнародних справах Володимира Джабарова, Україна не зможе так просто вийти із співдружності, оскільки ця організація залишається одним з небагатьох майданчиків, «який продовжує її зв’язувати і з Росією, і з іншими колишніми республіками Радянського Союзу». «Цю заяву(про вихід з СНД — ред.), швидше за все, зроблено на дуже сильних емоціях, і, ймовірно, було викликано тим, що наші українські партнери дуже різко відреагували на прагнення кримчан провести референдум», — вважає він.
З точки зору заступника декана факультету світової економіки і світової політики Вищої школи економки Андрія Суздальцева, Україна «створює собі імідж постраждалої країни». «Це імідж, який зараз продається у світі, це гроші, підтримка, — говорить учений. — Звичайно, цей конфлікт українському керівництву потрібний».