Із Слов’янська поступають повідомлення про новий бій між ополченцями і підконтрольними Києву військами, який зав’язався на підступах до міста. Раніше стало відомо про те, що бійці самооборони Слов’янська атакували колону української армії, підбивши БТР. Ополченці продовжують тримати оборону, незважаючи на важке положення. Українські війська щодня влаштовують артобстріли Слов’янська і сусідніх населених пунктів. При цьому метою атак стають храми, лікарні, житлові будинки. Практично щодня жертвами обстрілу стають мирні громадяни, у тому числі діти.

Тут у нас палата інтенсивної терапії. Виявляється допомога найбільш важким хворим, що потребують реанімаційних заходів. Після цього потерпілі переводяться в палати. Тут чоловіча палата, жіноча, — проводить лікар екскурсію по лікарні Слов’янська.

Лікарня обложеного Слов’янська переповнена. Ліжка коштують і в коридорі.

Потік поранених не припиняється. Щодня є поранені. Жінок — більше. Були загиблі діти. Доставили до нас на Трійцю дитини, — розповідає про будні лікарні в.о. завідувача хірургічним відділенням Слов’янської міської лікарні Аркадій Глущенко.

Українська армія бомбить житлові райони. Особливо активно вночі. Люди якраз — удома.

Головне, що я упізнала, що таке цінності європейські. Це з літаків бомблять, з Граду, з Нони. Я не знаю, яка я терористка або сепаратистка. Мені 63 роки, я тільки зараз дізналася, що таке європейські цінності, — розповідає мешканка Слов’янська Катерина Михайленко.

Слов’янськ не спустів. Багато хто біг від війни, але велика частина жителів залишається тут. Багато жінок і дітей.

У нас мирне місто було, красивий, ми його любимо. Але що вони зробили над ним? Вони його знищили. І нас знищать. Але ми не поїдемо з цього міста. Ми до кінця стоятимемо. За що нас вбивають? Милі, допоможіть нам, ми весь світ просимо, — ридає місцева мешканка.

На вулицях прибирають уламки будівель, бите скло і шифер. Щодня нові руйнування.

Національна гвардія бомбила нас. На Донецькому селищі коштують і бомблять. Учора бомбили, щодня бомблять. Дуже страшно, дуже страшно, — говорить жінка-двірник.

Наслідки недавнього обстрілу — зруйновані приватні будинки в районі Черевковка. Руїни ще димлять.

Тут гараж був, там прибудова. Далі літня кухня. Живого нічого немає. Нічого немає, ні теплих речей. І гараж. Там він стояв. Все згоріло, — показує свій згорілий дім жінка.

Поруч знищена невелика каплиця. Православна церква посічена осколками. Снаряд залетів в трапезну. На іконі репнуло скло, але сама вона залишилася на стіні.

Прощай Танюша, пам’ятатимемо про тебе завжди, — прощаються місцеві жителі із загиблою при обстрілі медсестрою.

Сьогодні прощалися з декількома жителями Слов’янська. Медсестра Тетяна Майкова, що врятувала тут не одне життя, загинула прямо біля лікарні. Українська міна вибухнула зовсім близько. З кожним днем все більше убитих мирних людей.

Ми нещодавно поховали 25-річну дівчинку. Шукали довго її батьків. Вона була невідомою. Уявляєте, як оголосити батькам, що загинула їх дочка? — ставить страшне питання медик лікарні.

Найбільше українські війська б’ють по околицях Слов’янська. Звуки вибухів чутні в місті і вдень, гримлять гаубиці і міномети. Використовуються і фосфорні бомби. Впритул до передової — селище Семеновка, яке, схоже, вирішили випалити до чорної землі. Саме там застосовувалися боєприпаси, заборонені міжнародними конвенціями.

Залишки снаряда, який бійці ополчення змогли вивезти із зони боїв в Семеновке, — матеріальний доказ військового злочину. Цей зразок буде відправлений на експертизу.