Москва зажадала від Києва забезпечити безпеку російських дипмісій. У МЗС відмітили, що відповідальність за це повністю лежить на Україні. Можливість нормальної роботи потрібна не лише посольству в Києві, але і генеральних консульств в Одесі, Харкові і Львові. На Смоленській площі підкреслили, що 14 червня будівлі і майну посольства в Києві був нанесений значний ущерб в результаті протиправних дій, на які не послідувало адекватній реакції з боку правоохоронних органів України. У повідомленні також вказується, що 16 червня проходять провокаційні акції у будівель генеральних консульств Росії в Одесі і Харкові.

Українське МВС тепер уже точно може сказати: вони забезпечують охорону російського посольства в Києві. Коли у будівлі дипмісії вже не залишилося жодного цілого скла, фасад забруднений фарбою і зеленкою, а у внутрішньому дворі — гори будівельного сміття і уламки брущатки, українські міліціонери, нарешті, наважилися узяти будівлю російського посольства в кільце, щоб уникнути нових провокацій з боку радикалів.

У соцсетях знову з’явилися заклики націоналістів — зібратися у російської дипмісії. Міліція виставила перед центральним входом обгороджування, а в кущах — автобуси з правоохоронцями. Вікна зсередини закрили металевими щитами, щоб пляшки із запальною сумішшю не закинули. Що залишилося після суботнього нападу — розгрібати будуть довго.

Запах фарби відчувається. Сюди кидали банки з фарбою, закидали булижники, — пояснює радник-посланець посольства Росії на Україні Андрій Воробйов.

У Євросоюзі напад на російську дипмісію вже засудили, і призвали українську владу згадати про зобов’язання Віденської конвенції. Якби тут її дотримувалися — не було б ні цих булижників, ні димових шашок, ні перевертання посольських машин з націоналістичними танцями на спотворених дахах.

Але в Києві з одного боку пообіцяли нових погромів не допустити, а з іншої — сама ж влада прийшла до радикалів і знайшла з ними спільну мову.

Так, росіяни повинні поїхати звідси, — підтримав протестуючих виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещица.

Безпрецедентно хамське і невідповідне статусу міністра образа лідера іншої держави у виконанні шефа української дипломатії Андрія Дещици, що зірвавши оплески після нецензурних слів почав посміхатися і підтанцьовувати, а на наступний ранок раптом заявив, що зробив це, виявляється, щоб понизити градус напруги, сьогодні отримало продовження.

Чоловік в кадрі поряд з Дещицей, на якої уваги спочатку не звернули — теж високопоставлений український дипломат. Це посол в Росії — Володимир Ельченко. І він теж, як і безпосередній шеф, після образ на адресу російського президента схвально посміхається.

Чи збирається після цього Ельченко і далі представляти в Росії Україну, що по нормах дипломатії вже навряд чи можливо, посол не уточнив. А ось Дещица, незважаючи на усі розмови, що більше він не міністр, і навіть не виконувач обов’язків, сьогодні як ні в чому не бувало прийшов на засідання Ради з національної безпеки і оборони, що зібрав новообраний президент Порошенко. РНБО доки вирішила не вводити на Донбасі воєнний стан.

Порошенко у черговий раз оголосив про припинення вогню на сході, і у черговий раз, що станеться це до кінця тижня. Мало хто на Україні в це повірив. Радикали в Києві продовжують розминатися, влаштовуючи акції вандалізму.

Розбиваючи кувалдою меморіальну табличку з ім’ям одного з керівників Радянської України Володимира Щербицкого, заздалегідь заблокувавши під’їзд, щоб ніхто не завадив, націоналісти у балаклавах навряд чи замислювалися, що саме за ті роки, коли двічі Герою Соцтруда займав високі керівні пости, на Україні в п’ять разів виросли обсяги промислового виробництва. Таке ж відношення у радикалів, очевидно, і до промисловців Донбасу, де військові дії заморозили економіку усієї країни.