Міністри закордонних справ Росії і Сербії обговорили у Бєлграді долю проекту Південний потік. Обоє заявили, що сподіваються на відновлення будівництва газопроводу. За словами Сергія Лаврова, зараз це мало не єдиний спосіб розв’язати проблему енергопостачання на південному сході Європи.

У останні тижні газове питання викликає запеклі суперечки у Бєлграді. Відразу після того, як на початку червня влада сусідньої Болгарії вирішила призупинити реалізацію проекту Південний потік, Сербія немов заметушилася в нерішучості. Відразу від декількох політиків послідували неоднозначні заяви. Віце-прем’єр Зорана Михайлович запевняла, що проект призупинять. Міністр енергетики Олександр Антич суперечив сам собі : то говорив, що будівництво відкладене, то — що Південний потік неминучий і ніяких затримок не буде.

У результаті на прес-конференції за підсумками російсько-сербських переговорів міністрам закордонних справ довелося вносити ясність в це питання. І Сергій Лавров, і Ивица Дачич підтвердили, що ніяких змін в план проекту не вносили.

Що стосується призупинення реалізації проекту у Болгарії, то цей захід і Москва і Бєлград розцінюють як тимчасову. Сербські політики не втомлюються повторювати, що будівництво Південного потоку в національних інтересах республіки — в інтересах її енергетичної безпеки. Відмітили на переговорах і інші спільні проекти. Москва — один з основних партнерів Бєлграда. Минулого року товарообіг двох країн виріс на 15 відсотків, цього року тенденція зберігається.

Міністри обговорили на переговорах і зовнішню політику. Глава російського МЗС заявив, що з повагою відноситься до позиції Бєлграда. Він призвав не проводити розділові лінії, а йти до створення єдиного економічного простору. Проти необхідності вибирати між дружбою з Росією або з Євросоюзом виступив і Ивица Дачич. Сербія прагне до членства в ЄС, але співпрацею з Москвою вони при цьому жертвувати не буде. Міністри дали зрозуміти: зовнішню політику в Східній Європі не будують за принципом або Росія — або Захід.