Майдан 3.0 і блукаюча примара соціалізму : що чекає Україну

casino software suppliers, reviews of each software and the casinos that license them. .

Економічна ситуація на Україні нагадує затишшя перед бурею: небо затягнуто чорними хмарами, лунають віддалені гуркоти грому, але вітру повномасштабних економічних потрясінь ще немає. Втім, його поява — справа найближчих тижнів. За декілька місяців він увійде до сили, тоді і почнеться на Україні найцікавіше.
Обіцянками ситий не будеш

Київський «тимчасовий уряд» на сьогодні так і не отримав обіцяних міжнародним співтовариством грошей, їх просто немає в необхідних об’ємах. До того ж незрозуміло:

– Кому їх давати?

– Хто їх потім повертатиме?

А тому усі, хто міг би дати гроші нестримно убожіючій країні, зайняли вичікувальну позицію. Наприклад, США продовжують годувати в.о. влади в Києві обіцянками, наполегливо домагаючись своєї мети — хаосу, що самоподдерживающегося, і неминучого експорту нестабільності в країни Митного союзу.

Навіть невиразне брязкання української армії зброєю вимагає серйозних грошових вливань і вже стало причиною скорочення ряду бюджетних програм на 6,8 мільярда гривен. Також вимагає грошей мобілізація і програма по конвертації сил самооборони майдану і інших пасіонаріїв в Національну гвардію(чи їх зачистці). І це вже не говорячи про підтримку базових виплат в соціальному секторі і зарплатах. А з їх виплатами настає біда

За словами в.о. міністра економіки, Україну чекає досить жорсткий секвестр бюджету : від 60 до 100 мільярдів гривен. І це доки навіть без прийняття вимог МВФ про підвищення тарифів на газ, якого газу, до речі, з квітня і зовсім може не бути.

Києву елементарно нічим платити. По газових боргах планувалося розрахуватися грошима від МВФ, а їх немає. На імпорт газу з ЄС за реверсной схемою надії також немає. Власне газодобування впаде мінімум на 10%(ок. 2 млрд. куб. м.) — саме стільки забезпечував «Чорноморнафтогаз». Газосховища порожні, хоча зараз, в останні дні березня, Україна судорожно намагається їх заповнити, збільшивши відбір з газопроводів. У такій ситуації плановане переведення Києва на режим передоплати стане ударом під дих, після якого республіка ризикує більше не встати.
Зубожіння і голодні бунти

Український Кабмін вже «обрадував» бюджетників: їх дуже скоро перекладуть на голий оклад, знявши усі премії і надбавки, що приведе до втрати ними від 30 до 50% заробітної плати. Гривна, що зачаїлася доки, неминуче рвоне вниз, що приведе до істотного дорожчання імпорту, а зарплата середньостатистичного чиновника зменшиться до сотні доларів США.

Вже почався процес відмирання секторів української економіки : насамперед криза накрила готельно-туристичний бізнес, услід хвиля дійшла до барів-ресторанів, магазинів одягу, банків. В останню чергу розіграється сутичка між продуктовими крамницями, дрібними магазинчиками і мережами супермаркетів. Переможцями з цієї битви не вийде ніхто: доходи зменшаться у усіх, а вулиці поповняться армією безробітних. І це вже не говорячи про скорочення на підприємствах південного Сходу.

Не радують звістки з аграрного фронту: посівна фактично зірвана, адже знайти на неї 50 мільярдів гривен Київ не в змозі. Неясними залишаються перспективи великих агрохолдингів : у них проблем з фінансами доки немає, але кримські порти, через які йшла чимала частина експорту зернових, схоже, втрачені з вини тимчасового уряду, зайнятого планами риття траншеї на Перекопі. Та і погода не радує: весна почалася без снігу, отже, озимі культури залишилися без вологи, що приведе до падіння врожайності.

У таких умовах на Україні вже до осені можуть повторитися голодні марші на Київ. У 1993 р. вони коштували Леоніду Кравчуку поста президента.
Все проти усіх

Навіть найзатятіші адепти майдану зараз починають підозрювати, що їх просто обдурили. У Києві ж починається новий виток сутички за владу, а ліквідація силовиками Сашка Билого, що прославився, тільки підлила олії у вогонь: «Правий сектор» вже пригрозив помститися главі МВС. Єдиним виходом для нової влади стане проведення українського аналога «Ночі довгих ножів»(власне, її вже анонсували) Але, враховуючи слабкість і тотальну деморалізацію силовиків, підсумок «Ночі» може бути для тимчасового уряду непередбачуваним.

Зріє майдан 3.0. Ось тільки мирних киян там вже не буде: його, якщо і проведуть, то радикали і озброєні утікачі з Національної гвардії. Осідлати цей бунт спробує Юлія Тимошенко, що заявила, що боротися буде з олігархами. Враховуючи те, що сама Юлія Володимирівна є представницею дніпропетровського олігархічного клану, то боротися вона може тільки з «донецькими». А також з Дмитром Фірташем, своїм старим «заклятим другом».

І доки пани рватимуть один одному чуприну і різати глотки, б’ючись за владу, народ може дозріти до вищезгаданих бунтів. Проти усіх. Подавити масові протести можновладці не зможуть: занадто мало у них ресурсів і хистка «штикова» опора. Чинник пропаганди ЗМІ також втрачатиме свою ефективність: як правило, у міру наростання почуття порожнечі в шлунку починає включатися мозок. А вічно кричати про московську агресію не вийде – адже «агресорів» все немає і немає.

У результаті маси, що вимагають лише одного, — права на нормальне життя, вийдуть на вулиці і площі міст з соціалістичними гаслами. І їм буде все одно, хто сидить в Києві: пастор, фюрер, кролик ще який-небудь казковий персонаж з жахливої української реальності.

Логіка демонтажу української квазідержавності приведе до того, що і без того чималий запит на справедливість в суспільстві посилиться. Вже зараз маси в Донецкеназивают Ахметова ворогом Донбасу, а незабаром такі гасла будуть чутні в усіх містах України.

Україну чекає матеріалізація примари соціалізму, принаймні запит на нього буде величезним.

Слід також відмітити наступне: на ненависті, не підкріпленій грошима, не можна побудувати нічого, навіть нацизму. Тому незабаром навіть до самого пропаленого пропагандою українця почне доходити, що краще «жахливий» кінець у вигляді Путіна, чим жах без кінця у вигляді революційної гопоти на «самозабезпеченні».

Можливо це той шанс, який, як здавалося, згорів в київських пожежах.

Hack-news рекомендує :