На Україні розгорається новий скандал, пов’язаний з трагедією під Волновахой, де силовики чи то помилково, чи то із-за чогось ще розстріляли своїх же солдатів. Рідним загиблих намагаються вселити, що військовослужбовки загинули мало не у вуличних бійках, а це означає, що ніяких виплат і компенсацій їх родичам не покладаються.
У свідченнях про смерть українських солдатів, загиблих у боестолкновениях під Волновахой, що в Донецькій області, написано: Знайшли на вулиці з вогнепальними пораненнями. До речі, тоді українська армія атакувала своїх же. Трохи пізніше в Києві — в міністерстві оборони — визнали помилку: мовляв, це був нещасний випадок. Ймовірно, там вирішили не прирівнювати до військових дій загибель солдатів від зброї товаришів по службі.
Матері загиблих не стримують слів обурення. Тепер і зовсім виявилось, що не в яких бойових операціях їх сини, нібито, не брали участь, а йдеться про побутові вбивства.
Мати загиблого військовослужбовця Тетяна Маринич свідчить: Тут написано, що їх усіх знайшли на вулиці. Чому не сказано, що мій син помер в ході військових дій? Також вказано, що він помер в результаті вогнепального поранення. Ніде не вказано в документах, що загинув як військовослужбовець. Це означає, що нібито його забрали в армію, а він пішов в самовіллю, і потім його знайшли мертвим на вулиці.
Правозахисники застерігають, кажучи, що подібні формулювання залишать родичів убитих військовослужбовок без соціальних виплат — 50-процентної знижки на комунальні послуги і безкоштовний проїзд в транспорті, а також посібники з втрати годувальника. Розмір пенсії — біля однієї тисячі гривен, або 40 відсотків від зарплати загиблого військовослужбовця.
Якщо не буде документів, що підтверджують, що вони загинули саме під час військової служби, то родичі не зможуть отримати статус сім’ї загиблого військовослужбовця і, відповідно, не отримають допомоги і інших пільг, — підкреслює правозахисник Микола Глотов.
Зараз ніхто не може сказати, до чого ці ігри з юридичними тонкощами. Ймовірно, в українському міністерстві оборони вирішили просто: полеглих воїнів вже не повернеш, а на компенсаціях і пільгах для їх сімей ще цілком можна заощадити. Втім, родичів турбують навіть не втрачені пільги — вони просто не можуть зрозуміти, чому держава так кидає власних солдатів.
Матері загиблих військовослужбовок обурюються: В голові не укладається, навіщо саме вони так написали. Ми дуже хочемо упізнати правду, чому так написано. Ми хочемо, щоб про наших дітей залишилася світла пам’ять. Ми не хочемо, щоб їх обчорнили, тому що дітей наших вони нам вже не повернуть.
У оперативному підрозділі Північ, в якій служили загиблі військовослужбовки, запевняють, що ситуацію тримають під суворим контролем. Там визнають, що солдати і офіцери дійсно загинули в ході військових дій. Прес-офіцер оперативного командування Північ Віктор Шубец підкреслює: Це герої сьогоднішнього дня! Ми гордимося їх вчинками на полі бою і зробимо все, щоб цих солдатів дійсно визнали героями. Статус учасника бойових дій — це той малий вклад, що ми можемо зробити для сімей загиблих.
Але обурені родичі обіцянкам офіцерів вже не вірять і сподіваються тільки на військово-лікарську комісію, яка встановить істинні причини загибелі солдатів. Проте навіть це не гарантує, що загиблих визнають героями. Останнє слово в цій справі залишається за кабінетом міністрів України, якому, схоже, зараз не до полеглих бійців.