Дорога життя : Вісті допомогли одній з сімей вибратися із Слов’янська

Донецьк, де в останні дні спокійно, стає перевалочною базою для біженців, які прагнуть покинути зону бойових дій. Сотні людей чекають обіцяного гуманітарного коридору. Незважаючи на затишшя, навколо міста як і раніше сконцентровані частини армії і нацгвардії. Відносно безпечно пересуватися можна тільки по залізниці, але сьогодні з’явилася інформація, що продаж квитків на потяги скоро можуть призупинити.

Дворічний Ваня говорити-то ще не навчився, але тепер дуже добре знає як вибухають снаряди і атакують військові літаки. У його рідному Слов’янську вже декілька місяців йде війна, під мінометним обстрілом гинуть мирні жителі. Але поїхати із зруйнованого міста його сім’я — батьки і дві сестрички, змогли тільки зараз — по дорозі життя, як тепер називають єдиний шлях з обложеного міста.

Подружжя Наталія і Андрій розповідають, що перед від’їздом з міста встигли узяти тільки документи і пару дитячих іграшок. Більше у нас нічого немає, — говорить Андрій. Тут доки не стріляють. Спасибі людям. Особливо вам і вашому каналу і репортерам, які вивезли нас сюди, — продовжує він. — Принаймні, з гарячої точки, як то кажуть, офіційного шляху немає. Виїжджали і їхали по путівцю. Із Слов’янська людей найчастіше заарештовують. Потрібно їм щось дати або заплатити. Але, швидше за все, не випускають нікого з чоловіків. Я побоявся дружину відпускати з дітьми одну і поїхав з ними, завдяки вам і вашому кореспондентові.

Майже місяць діти не бачили нормальної їжі, не могли помитися, тому що води в місті немає. Та і спати доводилося на тапчанах. А потім снаряди стали вибухати вже поряд з будинком. Обстрілюють щодня, — розповідає мешканка Слов’янська Наталія Радионенко. — У мене на руках діти. Виходимо з ними в коридор. Ми живемо в гуртожитку. Ховаємося за стінами. Тому що в кімнатах знаходитися неможливо. Дуже страшно! Летять у вікна осколки такі, незрозуміло з чого. Все поруч розривається. Біля нашого будинку згоріла школа номер 15. Усі бачили, як горіло.

Бігти із зруйнованого міста хотіли і раніше, але відколи українські війська почали бомбити місто з усіх знарядь, із Слов’янська не випускали мирне населення. Ми готові припинити вогонь і створити гуманітарний коридор для виходу жінок і дітей із Слов’янська, — говорить прем’єр-міністр Донецької народної республіки Олександр Бородай. — Аваков підтвердив, що і вони в цьому зацікавлені, і через півгодини після перших переговорів буде припинений вогонь. А наступного дня буде відкритий гуманітарний коридор для того, щоб ми могли вивезти із Слов’янська жінок і дітей. Але замість цього був відкритий вогонь з гранатометів.

Тому люди вибираються, як можуть. Об’їзними шляхами в Слов’янськ везуть гуманітарну допомогу — воду, продукти, ліки. Обходячи блокпости національної гвардії, волонтери ціною своїх життів рятують чужі. Як розповів керівник комітету з гуманітарного забезпечення ДНР Денис Назаров, волонтери гинуть, як і ополченці. Але ми везтимемо туди гуманітарну допомогу, не дивлячись ні на що, і не кинемо нікого, — стверджує він.

У пунктах прийому гуманітарної допомоги в Донецьку справжній аврал. Допомогу жителям блокадного міста готові надати тисячі людей. Гуманітарну допомогу для обложеного Слов’янська везуть з усього Донбасу і навіть з Росії. Ось ця коробка з медикаментами з Севастополя. Тут навіть є лист. Пишуть учителі школи номер 22 з Севастополя: Дорогі наші брати, мужність вам! Ми молимося Богові за мир.

Поранених бійців ополчення теж привозять в Донецьк і в інші міста, де ще працюють лікарні. Боєць Слов’янського загону самооборони Крістіан Штепа отримав осколкове поранення в ногу, коли рятував товариша. Зовсім молодий хлопець встав в ряди ополченців зовсім нещодавно. Говорить, що в Слов’янськ триматиметься до останнього. Все нормально, через тиждень повернуся! Першу допомогу надали бойові товариші. Потім на машині довезли в санчастину. Потім в лікарню. Люди від’їжджають. Так, залишається мало людей. Ополчення тримається, і триматиметься. Рухають армію по трохи назад. Вони слабкі, і вони не можуть з нами нічого зробити! — говорить він.

У багатодітної сім’ї Радионенко вже все добре. Влада Донецької республіки змогла домовитися, щоб їх відправити на відпочинок в Крим. Вони вже знаходяться в дорозі на півострів.